Срок службы алюминиевого радиатора автомобиля

Содержание
  1. Медный радиатор против алюминиевого: что надежнее?
  2. Ремонтопригодность
  3. Устойчивость к внешним воздействиям
  4. Утечки
  5. Устойчивость к коррозии
  6. Срок службы алюминиевого радиатора автомобиля
  7. Потек радиатор: что брать взамен?
  8. Трубчатые и пластинчатые
  9. Сборные радиаторы
  10. Паяные радиаторы
  11. Сколько ходов?
  12. Для кого это делают?
  13. Развитие конструкции сборных радиаторов
  14. Всё о неисправностях радиатора системы охлаждения двигателя
  15. Причины, последствия и методы устранения
  16. Ремонт или замена?
  17. Все про радіатор системи охолодження двигуна
  18. Загальні поняття, призначення
  19. Види радіаторів
  20. Конструкція радіатора
  21. Технічні вимоги
  22. Додаткові опції
  23. Від чого залежить ефективність охолодження?
  24. Пошкодження радіатора: причини, профілактика
  25. Продовжуємо життя радіатора: промивка зовні і всередині
  26. Холодне зварювання, гірчиця і інша домашня кулінарія
  27. Який радіатор краще?

Медный радиатор против алюминиевого: что надежнее?

Алюминиевый радиатор представляется целесообразным решением для владельцев автомобилей. Рано или поздно большинство из нас сталкивается с необходимостью замены радиатора. Тип устройства, который вы установите в автомобиль, играет важную роль в работе двигателя. Среди множества вариантов, присутствующих на сегодняшнем рынке, бывает не совсем просто выбрать наиболее подходящий. Не только алюминиевые радиаторы, но и медные, латунные, пластмассовые, их аналоги доступны сейчас. Из всего разнообразия самыми популярными вариантами являются медные и алюминиевые. Ниже представлен сравнительный анализ для этих двух видов радиаторов.

Медь тяжелее, чем алюминий, поэтому трубки в медных радиаторах тонкие и небольшие. В большинстве медных радиаторах используются трубки в 10 мм, тогда как в алюминиевых радиаторах диаметр трубок, как правило, в два раза больше. Алюминий легче меди, что позволяет использование более широких трубок. Надо иметь в виду, что узкие трубки легче забиваются, а это уменьшает срок службы медных радиаторов.

Ремонтопригодность

Сварка считается обычной процедурой при ремонте радиаторов. Алюминий легче меди, и это обеспечивает лучшую ремонтопригодность алюминиевым радиаторам, не подвергая их излишнему износу. Это также помогает алюминиевым радиаторам легче переносить стресс от ремонта и увеличивает срок службы алюминиевого радиатора. К тому же алюминиевый радиатор служит дольше его медного «коллеги» даже после нескольких ремонтов. Однако медь мягче по своей природе, а это свойство очень полезно, когда возникает необходимость ремонта.

Читайте также:  Конструктивные особенности рам автомобилей

Устойчивость к внешним воздействиям

Внутреннее нагревание легко повреждает медные трубки, по которым циркулирует охлаждающая жидкость. Алюминиевые трубки более устойчивы. При нагревании до высоких температур алюминий не крошится, не гнется и не трескается. Большинство производителей выпускают алюминиевые радиаторы с трубками, запаянными мягким припоем. Такое соединение получается более прочным, чем полученное при пайке твердым припоем, применяемое в медных радиаторах. Прочные стыки добавляют радиатору износоустойчивость. Соединение твердым припоем быстрее изнашивается из-за возможных дефектов при нанесении самого припоя. Это выражается в виде белого налета во внутренней части, который со временем провоцирует коррозию металла в местах стыковки труб с верхним или нижним баком радиатора. Вибрация автомобиля также наносит вред радиаторам, а в особенности медным. В то же время малый вес алюминиевых радиаторов делает их менее подверженными такому виду износа.

Утечки

Алюминиевые радиаторы, казалось бы, более склоны к возникновению утечек, чем их медные собратья. Рано или поздно вы обнаружите одну из таких утечек около прокладки или бака радиатора. Это вызывает необходимость более частых сварочных работ, что ведет к более быстрому износу. У медных радиаторов утечки возникают не так легко. Точно так же, как медные трубы прекрасно зарекомендовали себя защищенными от утечек в сантехнике, в автомобильных радиаторах они также отлично исполняют эту роль.

Устойчивость к коррозии

Медь подвержена коррозии больше, чем алюминий. Особенно в зимний период медные радиаторы не могут в достаточной мере противостоять коррозии, которая разрушает тонкие перегородки между трубками. Поэтому медные радиаторы обычно окрашивают в черный цвет. Если этого не сделать, то повреждение от коррозии будет более быстрым, особенно во влажных условиях. Тонкие ребра охлаждения на алюминиевых радиаторах служат обычно дольше, чем их аналоги на медных. Алюминиевые радиаторы меньше страдают от коррозии, в том числе электролитической. В то же время они прослужат дольше, если имеют покрытие, предохраняющее их от окисления.

Читайте также:  Комплексная диагностика автомобиля перечень работ

Источник статьи: http://mosavtovoz.ru/blog/mednyy-radiator-protiv-alyuminievogo-chto-nadezhnee/

Срок службы алюминиевого радиатора автомобиля

Я как-то тоже озадачивался проблемой алюминий-медь для радиатора. Купил алюминиевый. Мысль была такая: медь лучше тепло проводит, но много зависит от формы. Медный радиатор тоньше и ребер у него гораздо меньше, чем у алюминиевого. Имхо, площадь охлаждаемой поверхности у алюминиевого побольше будет. .

Неправильная установка.
Дело в том что ввиду лучших теплоотводящих качеств меди меньшая площадь радиатора медного идентична по теплоотдаче большей поверхности алюминиевого

Мой медный толщиной сантиметра 2, в отличие от наверно 6-8 см алюминиевого, но работает лучше.

Кроме того не забывайте, что если медный сделан на заводе, а не в подвале, то пластины у него припаяны. к тубкам а не обжаты как на алюминиевом, и это весьма улучшает теплоотдачу.

Установка не более неправильная, чем на глаз сравнивать 16ти летний забитый алюминиевый радиатор с новым медным. Неудивительно, что он работает лучше.

Имхо, неправильная установка содержится во фразе: «Дело в том что ввиду лучших теплоотводящих качеств меди меньшая площадь радиатора медного идентична по теплоотдаче большей поверхности алюминиевого». Существуют понятия: теплоемкость, теплопроводность и теплоотдача. Например у компьютерного радиатора одинаково важны и теплопроводность, и теплоотдача — надо сначала тепло эффективно отвести от точечного источника (кристалла), а потом эффективно рассеять. У автомобильного радиатора теплопроводность материала играет меньшее значение ( трубки тонкие, потери на теплопроводность невелики, жидкость внутри трубок), зато огромную роль играет теплоотдача, которая зависит не столько от материалаи его теплопроводности, сколько от формы радиатора, площади его охлаждаемой поверхности.

Неплохо бы также, когда используется цитирование, не отрезать немаловажные предложения, несколько искажая смысл. (Повторю ещё раз: «Это ессно умозрительные заключения. Конечно, хорошо бы в лабораторных условиях теплоотдачу померять, но кто бы это сделал. «). Это так, к слову пришлось.

Источник статьи: http://autolada.ru/viewtopic.php?t=50636

Потек радиатор: что брать взамен?

Когда-то первые вазовские «восьмерки» шокировали практически всех и всем. В том числе своими радиаторами, сделанными… из алюминия!

— Ну, додумались, — качали головами бывалые. — Медный-то запаял и дальше поехал — а с этим что делать? Новый покупать?

С тех пор всё изменилось. Мягкая, тяжелая и дорогая медь полностью уступила место алюминию. А чтобы посмотреть на современное производство радиаторов всех мастей, не нужно ехать за границу — гораздо удобнее посетить Санкт-Петербург. Помимо Медного всадника и Спаса на Крови там есть и завод ПО «Авто-Радиатор», выпускающий более полумиллиона радиаторов Luzar в год.

Трубчатые и пластинчатые

С детства помню, что грибы бывают трубчатые и пластинчатые — к примеру, подберезовики и сыроежки. Примерно такая же терминология применяется и в радиаторном мире. Два основных вида радиаторов систем охлаждения — это сборные трубчато-пластинчатые, а также паяные (несборные) трубчато-ленточные. Какие лучше? Давайте разбираться.

Начнем с подберезо… простите, с трубчато-пластинчатых изделий. Больше всего мне понравилось то, что внутрь трубок при производстве вставляют так называемые турбулизаторы. Это закрученные спиралью узкие и длинные пластмассовые пластины, благодаря которым жидкость не проносится вдоль трубки на всех парáх, а совершает сложное движение по спирали, что способствует лучшему теплообмену. А вообще процесс начинают с вырубания охлаждающих пластин из ленты (отечественной, кстати говоря!). Затем полученные пластины надевают на трубки, после чего применяют — необычный термин! — дорнование.

Дорн — это один из героев Чехова, но тут он точно ни при чем. Так называется стержень, который проталкивают внутрь трубок, увеличивая таким образом их наружный диаметр. Далее на концы трубок устанавливают опорные донья с уже вложенными резиновыми прокладками и концы трубок развальцовывают.

На оба опорных дна монтируют пластмассовые бачки, которые крепят загибанием лапок. Получившиеся радиаторы проверяют избыточным давлением более 2 бар, при этом специальный стенд регистрирует малейшее падение давления. Прошедший испытания радиатор получает индивидуальный номер.

Сборные радиаторы

высокая жесткость трубки защищены от повре­ждений пластинами малый процент брака невысокая стоимость материалов не очень высокая теплоотдача сложная оснастка

Повысить теплоотдачу удается расположением трубок в шахматном порядке. Если применить плоскоовальные трубки (уже без турбулизаторов), теплоотдача тоже увеличится. Кстати, такие трубки также обрабатывают дорном.

А что сказать о паяных радиаторах (кроме того, что они несборные)? Такие конструкции требуют соединять трубки с охлаждающей лентой и основанием бачков в специальной печке! Конструкция спекается в печи в среде азота, который помогает освободить алюминиевые поверхности от окислов. Далее через совсем тонкие (лапшевидные) прокладки устанавливают бачки.

Паяные радиаторы

высокая теплоотдача низкая стоимость оснастки нет необходимости в массивной резиновой прокладке (при пластмассовом бачке) сложный процесс производства (возможен брак при недостаточном соединении трубок с лентами) нет защиты трубок

Сколько ходов?

На этом нюансы терминологии не кончаются. Радиаторы делятся на одноходовые и двухходовые. У одноходовых жидкость проходит через все трубки радиатора в одном направлении — от одного бачка к другому. А вот у двухходового один бачок разделен на две части перегородкой; жидкость, зайдя через верхнюю часть, перемещается по половине трубок в одну сторону, а затем, уже в другом бачке, меняет направление движения и возвращается во вторую часть первого бачка, двигаясь в обратном направлении.

Для кого это делают?

Авто-Радиатор — официальный поставщик конвейеров АВТОВАЗа и СП GM-АВТОВАЗ. Само собой, радиаторы Luzar поставляются на вторичный рынок, причем не только на российский — экспорт налажен в Белоруссию, Казахстан, Азербайджан, Украину, Армению… Сегодня питерцы производят свыше 1200 наименований продукции, в основном это радиаторы охлаждения двигателей и радиаторы отопления салона легковых автомобилей отечественного и импортного производства, а также некоторых грузовиков. Хотя и кондиционеры с интеркулерами не забыты.

Культура производства на заводе меня приятно удивила. Если радиатор моей машины потребует замены, не буду сбрасывать со счетов изделия Luzar.

Развитие конструкции сборных радиаторов

От наиболее простых, с двухрядным расположением трубок, снабженных для повышения эффективности пластмассовыми турбулизаторами, перешли к производству радиаторов с шахматным расположением трубок. Венцом развития сборных радиаторов стали конструкции с плоскоовальными трубками, улучша­ющими теплоотдачу.

Источник статьи: http://www.zr.ru/content/articles/907991-pokhititeli-tepla/

Всё о неисправностях радиатора системы охлаждения двигателя

Как и любой другой элемент автомобиля, радиатор системы охлаждения двигателя имеет свой срок службы. При постоянной эксплуатации машины радиатор забивается мусором и пылью, повреждается при тряске и авариях.

Радиатор сам по себе является технически сложным агрегатом, и к тому же от него зависит эффективность и бесперебойность работы двигателя, который им охлаждается. Поэтому диагностикой и ремонтом радиатора не рекомендуется заниматься самостоятельно. Если вы не хотите разбираться впоследствии с еще более серьезными поломками, лучше потратиться на услуги автосервиса в Казани или другом городе.

Причины, последствия и методы устранения

Давайте рассмотрим наиболее частые неисправности, связанные с работой радиатора кондиционера двигателя.

Чаще всего автолюбители сталкиваются со следующими проблемами:

  • Радиатор забился. Виной тому может быть пыль, мусор и т.д., а «лечится» эта поломка промывкой.
  • Коррозия. Причиной коррозии может стать несвоевременная замена охлаждающей жидкости, а сама коррозия становится причиной кипения охлаждающей жидкостей, образования воздушных пробок и, как следствие, повышению давления. В результате наиболее «слабые» детали выходят из строя и требуют замены.
  • Подтекает охлаждающая жидкость. Причиной подтекания может стать разгерметизация мест соединения трубок с бачками, трещины на трубках либо бачках.
  • Механические повреждения в результате аварии. Небольшие деформации, из-за которых нарушилась герметичность, иногда можно исправить с помощью рихтовки, сварки и реставрации патрубков.

Ремонт или замена?

Радиатор является агрегатом, детали которого постоянно подвергаются изменениям температур, что при повышенном давлении внутри аппарата часто становится причиной неисправностей. Например, это может привести к трещинам на бачке или его горловине, из-за чего охлаждающая жидкость начнет подтекать, а двигатель будет перегреваться. При подобных локальных поломках достаточно заменить лишь вышедшую из строя деталь.

Однако порой повреждения более серьезны. Например, после интенсивной эксплуатации авто на бачках образовалось сразу несколько трещин либо радиатор подвергся серьезному механическому воздействию при аварии. В таких случаях агрегат лучше заменить полностью, потому что стоимость ремонта может превысить стоимость нового радиатора.

Источник статьи: http://xn—-7sbbahhmm0eyagkd4l.xn--p1ai/articles/vsyo-o-neispravnostyah-radiatora-sistemy-ohlazhdeniya-dvigatelya

Все про радіатор системи охолодження двигуна

Система охолодження забезпечує оптимальну температуру роботи двигуна. Без такого «кондиціонера» автомобіль далеко не заїде: мотор без охолодження перегрівається і виходить з ладу. Для нормальної роботи потрібен адекватний тепловий режим, і інженери продумали всі дрібниці, щоб якомога ефективніше вирішити цю задачу.

Загальні поняття, призначення

В системі охолодження радіатор двигуна виконує роль основного теплообмінника: по його трубках проходить нагрітий антифриз, охолоджуючись потоком повітря. Для цієї мети радіатор розміщують в передній частині кузова, відразу за радіаторною решіткою, де можна використовувати зустрічний потік повітря від час руху. А для випадків, коли машина рухається по пробкам (повільно), за радіатором встановлюється вентилятор, що дає примусовий обдув. Таким чином, антифриз, проходячи через «стільники», охолоджується до температури 80-90°С, що забезпечує оптимальну роботу двигуна.

Схема системи охолодження двигуна

В найперших автомобілях використовувалася система охолодження з природною конвекцією: нагрітий антифриз (тоді застосовували просту воду) проходив по своєму шляху за рахунок різниці температур: більш гаряча рідина має меншу щільність, а більш холодна – велику, і за рахунок цієї різниці антифриз вільно проходив системою. Зараз, з розвитком швидкостей руху та навантажень на двигун, збільшується і потреба в охолодженні, тому антифриз циркулює за допомогою насоса, що забезпечує швидкість пересування по системі. Змінився і радіатор охолодження двигуна: крім трубок, на ньому з’явилися і ребра (пластинки) для більш якісного теплообміну. Але сам принцип залишився тим самим: гарячий антифриз надходить в верхню частину радіатора, проходить до низу, остигаючи по шляху, і знову надходить у систему охолодження.

Схема потоків рідини в радіаторі:
одноходовий (звичайний) — зліва, і триходовий (праворуч)

Види радіаторів

Радіатори відрізняються методом збору, матеріалом корпусу і додаткових компонентів.

В перших радіаторах компоненти з’єднувалися механічним шляхом. Така збірка досить дешева за собівартістю: для процесу не потрібно ні дороге устаткування, ні особливі технологічні потужності. Слабкою ланкою таких радіаторів були стики: були потрібні прокладки ущільнювачів, стійкі до антифризу і перепадів температур.

В перших моделях трубки були круглими в перерізі; недорогими, але з недостатнім коефіцієнтом тепловіддачі. Надалі радіатори стали робитися з овальних (сплюснутих) в перерізі трубок, які за рахунок більшої площі набагато краще охолоджували антифриз.

Наступне покоління радіаторів – мідні паяні, дорожчі порівняно зі збірними, але при цьому міцніші і краще віддають тепло. До того ж в зварних радіаторах не потрібні прокладки, крім місць з’єднання металевої частини з пластиковим бачком. Ще одним плюсом мідних конструкцій є можливість їх ремонтувати: пошкодження можна запаяти і використовувати радіатор далі.

У зв’язку з подорожчанням міді виробники стали використовувати більш дешевий алюміній.

Алюмінієві зварні – суцільнометалеві, із застосуванням новітніх методів зварювання, дуже міцні і надійні. Недолік такого радіатора можна побачити тільки в порівнянні з мідним: все ж таки алюміній гірше віддає тепло, але за рахунок площі охолодження нові радіатори цілком справляються з покладеним на них завданням.

В даний час практично всі випущені радіатори робляться з алюмінію, оскільки ціни на мідь ростуть, роблячи її нерентабельним матеріалом. Алюмінієві радіатори відрізняються високою міцністю, що дозволяє ставити їх в автомобілі з потужними двигунами, але при цьому дуже складно ремонтуються: аргонне зварювання, необхідне для запаювання пробоїн і тріщин, може виявитися неефективним, тому що у трубок товщина стінок менша за 1 мм.

Схема пластинчастого дворядного (зліва)
і стрічкового трирядного (праворуч) радіаторів

Конструкція радіатора

Основними елементами радіатора є бачки і сполучні трубки, що знаходяться між ними. Бачки радіатора можуть розташовуватися з боків або зверху і знизу, залежно від моделі. Антифриз надходить в радіатор зверху і, опускаючись вниз, охолоджується.

Бачки робляться як пластиковими, так і металевими. Пластик легше і дешевше, але при пошкодженні вже не ремонтується. А метал, хоч має більш високу вартість, при необхідності можна «реанімувати» – заварити або запаяти тріщину або пробитий отвір.

Конструкція радіатора: 1. Бачок радіатора. 2. Охолоджувач рідини АКПП.
3. Прокладка. 4. Радіатор системи охолодження. 5. Бічна сполучна скоба.
6. Підстава каркаса. 7. Бачок оливного радіатора. 8. Оливний радіатор.
9. Віско-муфта вентилятора. 10. Вентилятор.

Для поліпшення теплообміну між трубками розташовуються додаткові елементи – пластини (в старих моделях) або алюмінієві гофровані смужки-стрічки (в сучасних радіаторах). Саме стрічкова конструкція поєднує в собі міцність і хорошу тепловіддачу, тож більшість радіаторів виготовляються за цією технологією.

Технічні вимоги

Для нормальної роботи радіатор повинен відповідати досить високим вимогам:

  • Стійкість до корозії – антифризи містять агресивні речовини, які роз’їдають метал, приводячи радіатор в непридатність (етиленгліколь з часом набуває властивостей кислоти). Чим вища якість радіатора, тим довше він буде чинити опір окисленню;
  • Герметичність під тиском. При проведенні випробувань на радіатор подається тиск 15 атм., що перевищує критичні показники при перегріванні антифризу;
  • Віброміцність. Вібрація – один з ворогів техніки, а в рухомому автомобілі уникнути її неможливо. Радіатор повинен зберігати цілісність при вібрації 5-35 Гц, яка може виникати при русі по розбитій дорозі і роботі двигуна в режимі високого навантаження;
  • Стійкість до перепадів температур. Робочий режим радіатора варіюється від -30 до + 100°С, причому зміни температури можуть відбуватися досить швидко. І метал, і всі шви повинні без шкоди витримувати такі коливання;
  • Стійкість (якість) прокладок. Всі використовувані прокладки, що контактують з охолоджувальною рідиною, виготовлені із стійких до реактивів матеріалів, що не втрачають свої властивості під впливом агресивного хімії;
  • Міцність на продавлювання – опірність зовнішнім впливам, що є однією з найпоширеніших причин пошкодження радіатора.

Додаткові опції

Залежно від конструкції, радіатор системи охолодження може доповнюватися окремими відсіком для охолодження оливи АКПП – така система дозволяє ефективно використовувати обдування радіатора, виконуючи дві функції одночасно. У технічних характеристиках зазвичай вказано, призначений радіатор для додаткового охолодження трансмісійно оливи, або на АКПП доведеться встановлювати окреме охолодження.

Для автомобілів, в яких встановлений кондиціонер, потрібно підбирати відповідний радіатор: він буде трохи тоншим, а кріплення зроблені в розрахунку на дещо більшу відстань до передньої стінки.

Від чого залежить ефективність охолодження?

Система охолодження сама по собі відмінно продумана і не вимагає додаткових маніпуляцій. Термостат відстежує температуру, розподільний клапан регулює напрямок потоку охолоджувальної рідини, а розширювальний бачок перешкоджає потраплянную повітря до системи. Але в спеку, та ще й під навантаженням, двигун все одно може перегрітися, якщо охолодження недостатньо добре працює. Від чого залежить ефективність?

  • Конструкція радіатора: кількість рядів, форма трубок, структура. Як правило, радіатори роблять дво- або трирядними, залежно від вільного місця в підкапотному просторі. Зрозуміло, що чим більше рядів – тим краще охолодження, але і вага, і товщина радіатора будуть відповідно більшими. Форма трубок давно вже робиться овальною (сплющеною), що забезпечує більш якісний обдув повітрям, а значить, і охолодження. І, звичайно, гофра з тонкого металу, яка допомагає відводити тепло, теж має значення: пластинчасті радіатори поступово відходять у минуле, поступаючись місцем стрічковим;
  • Додаткове обдування вентилятором. «Карлсон», як його називають автолюбителі, робиться з електричним приводом, оснащеним функцією увімкнення при підвищенні температури антифризу. Таким чином, додаткове охолодження однаково ефективно працює і на заміській дорозі, і в міських заторах;
  • Чистота. Встановлений в самій передній точці, радіатор збирає на себе всю зустрічну бруд: пил, дрібні камінчики, вихлоп автомобілів, що йдуть попереду водяні бризки, мух і метеликів, сухі листочки. Якщо не стежити за чистотою радіатора, шар бруду на ньому сягає пари сантиметрів , що ніяк не сприяє ефективному охолодженню. Фахівці рекомендують періодично чистити решітку радіатора від сміття самостійно або в автосервісі.

Пошкодження радіатора: причини, профілактика

Ознакою поломки радіатора є поява протікання: калюжка антифризу під машиною насторожить будь-якого водія і змусить звернутися за діагностикою. Другий дзвіночок – перегрів двигуна, що може призвести до дорогого капітального ремонту. У цих випадках винуватцем проблеми може бути не тільки радіатор, але і інші компоненти системи охолодження.

Порушення герметичності радіатора може відбутися з кількох причин:

  • механічне пошкодження через аварію;
  • потрапляння на радіатор камінчиків і гілок, які мають досить велике прискорення, щоб пробити з’єднувальні трубки;

  • корозія металевих частин, що виникає через використання неякісного антифризу або простої води;
  • протікання патрубків через ослаблення сполучних хомутів;
  • розходження швів через вібрації і природне зношення;
  • тріщини бачків радіатора – одна з «хвороб» пластикових деталей;
  • накип і відкладення в радіаторі, які забивають трубки;

  • замерзання охолоджувальної рідини всередині радіатора.

Сучасні алюмінієві радіатори практично не підлягають ремонту: запаювання їх обійдеться в ту ж суму, що і придбання нового, а значить, ремонт має сенс тільки на рідкісних або дуже дорогих моделях. В інших випадках краще дотримуватися профілактичних заходів, щоб радіатор послужив якомога довше:

  • покупка якісних виробів від європейських виробників;
  • використання хорошого антифризу, який не залишає нашарувань на «сотах» і в інших частинах системи охолодження;
  • своєчасний долив антифризу і заміна в разі необхідності (як і інші технічні рідини, він випаровується і деградує з часом);
  • підбір радіатора відповідно до технічними характеристиками автомобіля, щоб при монтажі не було перекосів, ділянок напруги і зайвої вібрації;
  • установка захисту на радіаторну решітку автомобіля, що в рази знижує ймовірність попадання всередину каменів і комах;
  • періодичне ТО радіатора і всієї системи охолодження.

Продовжуємо життя радіатора: промивка зовні і всередині

Найпростіший спосіб збільшити термін нормальної експлуатації радіатора – періодично прибирати бруд з зовнішніх «сот» і відкладення на внутрішніх стінках порожнин.

Для промивання системи охолодження (з попутним заміною антифризу) необхідно:

  • Дочекатися повного охолодження двигуна і зниження тиску в системі охолодження.
  • Злити в окрему ємність антифриз через кран в нижній частині радіатора. Стан злитої рідини буде показником забрудненості системи: якщо антифриз чистий, то і всередині немає нальоту та іржі. Якщо ж в антифризі є бруд, осад або він «неправильного» кольору – систему охолодження краще промити.
  • Залити дистильовану воду (саме дистильовану, інакше замість промивання можна отримати добрячу порцію накипу!) Для більшого ефекту в воду можна додати трохи (кілька грам) некислотного засобу від накипу, спеціалізованого або навіть і побутового. Агресивні засоби від накипу можуть пошкодити пластикові частини системи, спровокувати появу корозії на металевих елементах. Завести двигун на 15-20 хвилин.
  • Злити воду з миючим засобом, залити чисту воду і знову завести машину. Повторювати промивку до тих пір, поки вода, що зливається з радіатора, не стане абсолютно прозорою.
  • Відкрити кришку радіатора і залити свіжий антифриз. Завести двигун, щоб усунути повітряні пробки, при цьому рівень антифризу трохи знизиться. Долити до потрібного рівня і закрити кришку.

Щоб помити радіатор зовні, його необхідно демонтувати. Зазвичай очищення проводять струменем води (не дуже сильним, щоб не пошкодити стільники), м’якою щіткою і неагресивним миючим засобом. Видаливши «шубу», що наросла на радіаторі, можна в рази поліпшити його тепловіддачу, а значить, і ефективність системи в цілому.

Якщо немає впевненості в тому, що своїми силами вдасться зняти / поставити радіатор правильно, краще довірити цю роботу майстрам на СТО.

Холодне зварювання, гірчиця і інша домашня кулінарія

Бажання заощадити може стати відмінним джерелом доходу для продавців всіляких засобів для самостійного ремонту. Історії відомі випадки, коли самостійне лагодження радіатора принесло відчутну користь, але це скоріше виключення з правил: насправді для ремонту потрібна хороша техніка, якісні матеріали та, звичайно, професійні навички.

При виявленні протікання радіатора автовласники нерідко намагаються провести ремонт власноруч, наприклад, придбаним за 50 гривень «холодним зварюванням». Є і більш екзотичні рецепти: засипати в систему охолодження суху гірчицю або тютюновий порошок, вилити туди сире яйце. Теоретично, рослинний порошок повинен набрякнути і «заклеїти» місце протікання, а яєчний білок – згорнутися від високої температури і послужити своєрідною пробкою. Судячи з результатів, такі рецепти активно поширюються тими самими майстрами, які потім пропонують послуги з прочищення і ремонту радіаторів. Адже яєчному білку ніхто не пояснює, де саме йому потрібно згорнутися, і, крім запаювання, доведеться робити ще і повну чистку.

Суха гірчиця в системі охолодження

Те ж стосується і покупних герметиків, які відрізняються від домашніх рецептів тільки ціною.

Ремонт подібними засобами, крім витраченого часу і сил, небезпечний непередбачуваними наслідками: багато матеріалів, які використовуються в якості латок, не витримують високих температур, і при нагріванні до 90-100°С стають м’якими, після чого поступово відшаровуються. Крім того, в місці ремонту залишається мікротріщини, в яких буде утворюватися корозія, а значить, розмір отвору буде поступово збільшуватися.

Який радіатор краще?

Про це запитання зламана не одна сотня копій: у кожного автолюбителя свою думку з цього приводу.

В основному вибір йде між мідно-латунними і алюмінієвими, кожен з яких має свої переваги: ​​мідь краще віддає тепло і підлягає ремонту, а алюміній легший, довговічніший і дешевший. Питання грошей часто має вирішальне значення: якщо алюмінієвий радіатор може прослужити 10-12 років (у мідного термін експлуатації на пару років менше), то немає сенсу переплачувати за більш дорогий матеріал – багато хто на одній машині стільки не їздить. З іншого боку, економити на якості теж не потрібно: китайські радіатори живуть 3-4 роки і ремонту не підлягають взагалі.

Вага радіаторів відрізняється істотно: близько 5 кг алюмінієвий проти

15 кг мідного – значна різниця, особливо для малолітражних автомобілів.

З упевненістю можна сказати: краще орієнтуватися не на матеріали виготовлення, а на сумісність з автомобілем, якість і репутацію виробника. Всі сучасні радіатори виконують свої функції на «відмінно», якщо дотримуватися правил експлуатації.

Про те, як вибрати новий радіатор охолодження двигуна, читайте наш » Гід покупця».

Источник статьи: http://dok.ua/stati-i-obzory/oxlazhdenie_i_otoplenie/142/radiator-sistemy-ohlazhdeniya-dvigatelya

Оцените статью